Рішення про постійне проживання в пансіонаті — одне з найсерйозніших, які ухвалює родина. Це не на місяць і не «поки одужає», а новий дім на роки вперед. Тому й вимоги до місця інші: тут важливий не лише добрий догляд сьогодні, а й упевненість, що людині буде добре через рік, три, п’ять років — коли зміниться здоров’я, коли знадобиться більше допомоги. Постійне проживання в нашому пансіонаті побудоване на принципі безперервності: один дім, знайомі люди, догляд, що змінюється разом із потребами.
Коли родини обирають постійне проживання
Зазвичай до цього рішення приходять, коли:
- стан літньої людини стабільно потребує щоденної допомоги й покращення не очікується;
- прогресує деменція, і з кожним місяцем догляд удома стає складнішим;
- людина живе сама, а рідні не можуть бути поруч постійно;
- тимчасове проживання показало, що в пансіонаті людині краще, ніж удома;
- родина не має змоги забезпечити цілодобовий догляд без шкоди для роботи, дітей і власного здоров’я.
Це рішення не про те, щоб «позбутися» турботи. Навпаки — це вибір на користь фахової, сталої турботи, яку родина сама вже забезпечити не може.
Номер, що стає своїм
Постійний мешканець отримує свій номер — одномісний чи двомісний, — який не змінюється без його бажання. Ми заохочуємо, коли людина облаштовує його по-своєму: привозить улюблене крісло, комод, книжкові полиці, картини, рослини, фотографії. За деякий час номер перестає бути «кімнатою в пансіонаті» й стає справжнім домом, де все знайоме й звичне. Для літніх людей, особливо з порушеннями пам’яті, це дуже важливо: знайомі предмети дають опору й зменшують тривогу.
Догляд, що зростає разом із потребами
Головна перевага постійного проживання в нас — не треба переїжджати, коли змінюється стан. Сьогодні людина сама ходить до їдальні й грає в шахи, за два роки їй може знадобитися допомога в душі, а згодом — повний догляд у ліжку. Ми готові до кожного з цих етапів у тих самих стінах:
- самостійний період — нагляд, харчування, ліки, спілкування, дозвілля;
- часткова допомога — підтримка в гігієні, одяганні, пересуванні;
- повний догляд — для маломобільних і лежачих: годування, гігієна в ліжку, профілактика пролежнів;
- паліативний етап — полегшення симптомів, знеболення, підтримка родини.
Рівень догляду переглядається регулярно, разом із родиною, і вартість змінюється лише в разі реальної зміни потреб — із попереднім обговоренням.
Сталість персоналу
Для людини, яка живе в нас роками, доглядальниці й медсестри стають майже рідними. Ми намагаємося зберігати сталий колектив і не міняти постійно людей, які доглядають мешканця. Персонал знає, як він любить пити чай, яку передачу дивиться ввечері, про що не варто говорити, щоб не засмутити. Цей особистий зв’язок — те, чого неможливо отримати за частої зміни доглядальниць удома.
Життя, а не доживання
Постійне проживання не повинне перетворюватися на очікування. Ми робимо все, щоб наші мешканці мали повноцінне життя: заняття за інтересами, свята, концерти, прогулянки, спілкування, посильні обов’язки — хтось поливає квіти, хтось допомагає накривати на стіл, хтось веде гурток. У багатьох мешканців тут з’являються друзі, а інколи — й нові пари. Ми відзначаємо дні народження, ювілеї, річниці проживання в пансіонаті.
Медичний супровід на роки
Для постійних мешканців ми ведемо медичну історію: динаміку тиску, ваги, аналізів, зміни в лікуванні, консультації фахівців. Лікар бачить повну картину й може вчасно помітити погіршення. Щороку організовуємо профілактичні обстеження: аналізи, ЕКГ, консультації невролога, кардіолога, офтальмолога. Підтримуємо зв’язок із сімейним лікарем і допомагаємо з рецептами за державною програмою.
Роль родини
Переїзд до пансіонату не скасовує ролі рідних — він її змінює. Замість виснажливого фізичного догляду родина може дарувати те, чого не дасть ніхто інший: любов, спільні спогади, новини про онуків, свята разом. Рідні приходять будь-якого дня, забирають на вихідні й свята, беруть участь у житті пансіонату. Ми регулярно інформуємо родину про стан, запрошуємо на зустрічі з лікарем, обговорюємо зміни в плані догляду.
Перші місяці на новому місці
Адаптація до постійного проживання зазвичай триває від двох тижнів до трьох місяців. У цей час людина може сумувати, проситися додому, бути дратівливою — це природно. Ми підтримуємо її: психолог проводить розмови, доглядальниці приділяють більше уваги, рідним радимо частіше приїжджати й телефонувати. Поступово з’являються звички, знайомі, улюблені заняття, і пансіонат стає домом.
Договір і прозорість
Постійне проживання оформлюється договором про надання послуг, де прописано:
- перелік послуг, що входять до вартості;
- порядок зміни рівня догляду й ціни;
- порядок оплати й строки;
- права й обов’язки сторін;
- порядок розірвання договору.
Ми не беремо великих вступних внесків, не вимагаємо передачі квартири чи іншого майна. Оплата — щомісяця, зокрема за пенсію мешканця. Ціна фіксується й не змінюється довільно.
Скільки коштує постійне проживання
Вартість залежить від типу номера й рівня догляду. Для постійного проживання діють помісячні тарифи — вони вигідніші за подобову оплату. До ціни входять проживання, п’ятиразове харчування, догляд, медичний контроль, контроль прийому ліків, прання, прибирання, дозвілля. Засоби гігієни, особисті ліки й додаткові процедури оплачуються окремо або передаються родиною.
Як почати
Багато родин починають із пробного проживання на 2–4 тижні, щоб людина й рідні переконалися, що формат підходить. Зателефонуйте нам — ми запросимо на екскурсію, познайомимо з персоналом і мешканцями, відповімо на всі запитання про постійне проживання.
Часті запитання
Чи можна розірвати договір?
Так, у порядку й у строки, зазначені в договорі. Ми не утримуємо людей проти їхньої волі.
Що буде, якщо пансіонат закриється на ремонт?
Мешканці тимчасово переселяються до іншого пансіонату мережі з тими самими умовами.
Чи можна переїхати до іншого пансіонату мережі, ближче до дітей?
Так, за наявності вільних місць — без нового оформлення.
Зв’яжіться з нами — допоможемо спокійно й виважено ухвалити рішення про постійне проживання вашої близької людини.