Шевченківський район — це й центр Києва із Золотими воротами й університетом, і Лук’янівка, Татарка, Кудрявець, Шулявка, Нивки, Сирець. Старі будинки з високими стелями, тихі подвір’я, парки, знайомі з дитинства трамвайні маршрути. Багато літніх мешканців району прожили тут усе життя, поховали подружжя, провели дітей до інших міст і країн — і залишилися самі у великій квартирі. Здоров’я поки дозволяє обходитися без доглядальниці, але дні стають порожніми й довгими. Пансіонат для літніх у Шевченківському районі чи поблизу — це не лише догляд для тих, хто хворіє, а й товариство, розпорядок і безпека для тих, хто просто втомився від самотності.
Самотність — теж привід
Багато хто думає, що до пансіонату переїжджають лише лежачі чи люди з тяжкою деменцією. Це не так. Значна частина наших мешканців — цілком самостійні люди, які ходять самі, читають газети, розгадують кросворди, але живуть самі. Самотність у літньому віці небезпечна не менше, ніж хронічна хвороба: людина гірше харчується, забуває приймати ліки, менше рухається, у неї порушується сон, швидше знижується пам’ять. А якщо станеться падіння чи напад, допомогти не буде кому.
Ознаки, на які варто звернути увагу:
- холодильник порожній або, навпаки, повний зіпсованих продуктів;
- людина перестала виходити з дому, навіть до найближчої крамниці;
- забуває, чи приймала ліки;
- скаржиться на безсоння й тугу;
- телефонує рідним частіше, ніж зазвичай, або, навпаки, перестала телефонувати;
- квартира стала неприбраною, сама людина — неохайною;
- з’явилися дрібні травми — синці, забої, про які вона не розповідає.
Пансіонат для самостійних
Для активних літніх людей пансіонат — це радше дім із сервісом, ніж лікарня. Свій номер, де можна поставити улюблені речі. Готова їжа п’ять разів на день, прибирання, прання. Медсестра поруч, якщо знадобиться, але без нав’язливої опіки. А головне — люди довкола: сусіди, з якими можна випити чаю, поговорити про політику, зіграти в шахи, піти на прогулянку. Багато мешканців, які переїхали до нас через самотність, кажуть, що шкодують лише про одне — що не наважилися раніше.
Кого ми приймаємо
- самостійних літніх людей, яким самотньо чи важко вести побут;
- маломобільних і лежачих;
- людей із деменцією й хворобою Альцгеймера;
- пацієнтів після інсульту, інфаркту, переломів, операцій;
- тяжкохворих і паліативних пацієнтів;
- тих, кому потрібне тимчасове проживання.
Догляд і медицина
Доглядальниці й медсестра працюють цілодобово. Лікар проводить огляди, стежить за хронічними хворобами, коригує лікування. Ліки — за схемою, тиск і цукор — під контролем. Для лежачих — функціональні ліжка, протипролежневі матраци, підйомники. Якщо з часом знадобиться більше допомоги, рівень догляду змінюється без переїзду.
Деменція
Закрита територія, супровід, зрозумілий розпорядок, заняття на пам’ять і увагу. Для людей на ранній стадії — максимум самостійності за постійного нагляду.
Реабілітація
ЛФК, масаж, вертикалізація, логопед, когнітивні заняття. Гімнастика для всіх — щоб зберегти сили й рухливість якомога довше.
Харчування
П’ятиразове домашнє харчування, урахування дієт і смаків. Спільні обіди — привід для спілкування, а не просто приймання їжі.
Дозвілля
Прогулянки, гімнастика, шахи, настільні ігри, читання й обговорення книжок, кіно, пісні, рукоділля, свята, дні народження. Заняття з планшетом, відеозв’язок із дітьми й онуками. За можливості — виїзди до театру, музею, на концерти.
Безпека
Укриття, генератори, резервне опалення, запаси води, продуктів і медикаментів, відеоспостереження. Персонал допомагає всім мешканцям під час тривог. Для самотніх людей це особливо важливо: більше не треба сидіти в коридорі квартири самому під час обстрілу.
Де ми підбираємо пансіонат
У Шевченківському районі чи поруч — у Подільському, Святошинському, Солом’янському районах, а також у передмістях: Ірпені, Бучі, Вишневому, Боярці.
Тимчасове проживання
На зиму, на час відпустки дітей, після лікарні, щоб спробувати життя в пансіонаті. Від кількох днів до кількох місяців.
Перевезення
Забираємо літніх людей із дому й із лікарень Києва, зокрема лежачих. Допоможемо перевезти особисті речі й невеликі меблі.
Як поговорити з батьками про переїзд
Таку розмову краще не починати фразою «тобі час до будинку престарілих». Розкажіть, що хвилюєтеся, що вам було б спокійніше знати, що поруч люди. Запропонуйте з’їздити подивитися — просто познайомитися, пообідати. Підкресліть, що це не назавжди, якщо не сподобається: можна почати з пробного місяця. Дайте людині час подумати. Рішення, ухвалене самостійно, завжди легше, ніж нав’язане.
Що робити з квартирою
Це питання хвилює багатьох. Квартира залишається власністю вашої близької людини — ми не вимагаємо її передачі й не пов’язуємо проживання з нерухомістю. Родина сама вирішує, залишити її порожньою, здавати чи хай у ній живе хтось із рідних. Багатьом літнім людям спокійніше знати, що їхній дім чекає і вони будь-коли можуть туди приїхати в гості.
Зв’язок із колишнім життям
Переїзд не означає розриву з районом. Самостійні мешканці можуть навідувати давніх сусідів, ходити до улюбленої церкви чи поліклініки, зустрічатися з друзями. Друзі й колишні колеги приїжджають у гості. Ми допомагаємо не втратити ці зв’язки — для літньої людини вони важать дуже багато.
Вартість
Ціна залежить від типу номера й рівня догляду. Для самостійних мешканців вона нижча, ніж для тих, кому потрібен постійний догляд. Точну вартість розрахуємо після знайомства. Можлива оплата за пенсію.
Як почати
Зателефонуйте або залиште заявку. Ми розпитаємо про близьку людину, підберемо пансіонат у Шевченківському районі чи поруч і запросимо на безкоштовну екскурсію — разом із самим майбутнім мешканцем.
Часті запитання
Чи можна переїхати до пансіонату, якщо людина здорова й ходить сама?
Так, у нас багато самостійних мешканців.
Чи можна виходити в місто?
Так, самостійні мешканці можуть гуляти й виїжджати, попередивши персонал.
Чи треба переоформлювати квартиру?
Ні, нерухомість залишається у власності вашої близької людини.
Зателефонуйте нам — підберемо пансіонат для літніх у Шевченківському районі, де вашій близькій людині більше не буде самотньо.