Славутич збудували після 1986 року для працівників ЧАЕС, і багато хто з тих, хто приїхав сюди молодими фахівцями, сьогодні став пенсіонером. Хоспіс потрібен, коли хворобу вже не можна вилікувати, і головне — щоб людині не було боляче, страшно й самотньо. Паліативний догляд — це контроль болю та інших симптомів, дбайливий догляд за тілом і можливість для рідних бути поруч стільки, скільки потрібно.
Що ми робимо
- догляд за стомами, катетерами, дренажами;
- дбайливе годування й догляд за ротовою порожниною;
- візити рідних без обмежень, можна залишитися на ніч;
- психологічна підтримка пацієнта й родини;
- за бажанням — візит священника;
- знеболення за призначенням лікаря й оцінка болю.
Чому це важливо
Багато хто боїться слова «хоспіс», але добрий паліативний догляд — це про якість кожного дня: спокійний сон, відсутність болю, улюблена їжа, музика, близькі поруч. Ми підбираємо приватні пансіонати з паліативним доглядом, де все це можливо.
Пансіонати у Славутичі і поруч
Інколи найкращий варіант для славутичанина — пансіонат ближче до дітей, у Києві чи передмістях; ми допоможемо з переїздом. Місто, колись повне молодих родин, поступово старіє, а діти перших славутичан живуть у Києві, Чернігові чи за кордоном. Пансіонат у Славутичі чи поруч підбираємо так, щоб дорога з дому забирала 15–20 хвилин. Коли у Славутичі немає вільних місць, шукаємо у Києві, Вишгороді, Броварах чи передмістях столиці, ближче до дітей.
Часті запитання
Як швидко можна заселитися?
У терміновій ситуації — протягом доби.
Чи буде людині боляче?
Головне завдання — контроль болю; знеболення призначає лікар, медсестра стежить за його своєчасністю.
Чи можна оформити дистанційно?
Так, договір і оплата — дистанційно.
Зателефонуйте нам або залиште заявку — розповімо подробиці, підберемо відповідний варіант у Славутичі і запросимо на безкоштовну екскурсію.