Місто, колись повне молодих родин, поступово старіє, а діти перших славутичан живуть у Києві, Чернігові чи за кордоном. Онкологічна хвороба на пізній стадії — це багато симптомів, що змінюються: біль, задишка, набряки, відсутність апетиту, тривога. Медсестра оцінює їх щодня, а лікар коригує лікування, щоб у людини не було «поганих годин».
Як ми допомагаємо
- допомога за нудоти, закрепів, задишки;
- зв’язок з онкологом, який вів пацієнта;
- психолог для пацієнта й рідних;
- візити без обмежень;
- регулярне знеболення за призначенням лікаря;
- догляд за колостомою, ілеостомою, трахеостомою.
Докладніше про послугу
Родини онкохворих часто місяцями живуть між роботою, лікарнею й домом. Хоспіс знімає з них цілодобовий медичний догляд і залишає головне — час, щоб бути поруч і попрощатися.
Хоспіс для онкохворих: де ми шукаємо варіанти
Інколи найкращий варіант для славутичанина — пансіонат ближче до дітей, у Києві чи передмістях; ми допоможемо з переїздом. Славутич відділений від решти Київщини відстанню, і дорога до дітей для літньої людини стає дедалі важчою. Пансіонат у Славутичі чи поруч підбираємо так, щоб дорога з дому забирала 15–20 хвилин. Якщо у Славутичі не виявиться відповідного місця, запропонуємо варіанти у Києві, Вишгороді, Броварах чи передмістях столиці, ближче до дітей.
Часті запитання
Чи буде зв’язок з онкологом?
Так, лікар за потреби консультується з онкологом пацієнта.
Чи допомагаєте з рецептами на знеболення?
Підкажемо, як оформити призначення й де отримати препарати за рецептом.
Чи можна переїхати до пансіонату ближче до дітей?
Так, підберемо варіант у Києві чи передмістях і організуємо переїзд.
Вартість розрахуємо після знайомства зі станом близької людини, можлива оплата за пенсію. Зателефонуйте — підберемо варіант у Славутичі.