Славутич відділений від решти Київщини відстанню, і дорога до дітей для літньої людини стає дедалі важчою. Переїзд до пансіонату, поки людина ще бадьора, часто минає легше: вона сама обирає кімнату, заводить знайомих і звикає до нового місця без стресу.
Що ми робимо
- заняття, гуртки, свята, кіно;
- медсестра поруч, якщо знадобиться;
- контроль тиску й ліків за бажанням;
- гості й рідні в зручний час;
- безпека вночі й під час тривог;
- своя кімната з особистими речами.
Чому це важливо
Пансіонат потрібен не лише лежачим. Багато самостійних літніх людей переїжджають, бо вдома самотньо, важко готувати й прибирати, страшно залишатися самому вночі. Для них пансіонат — це дім із сервісом, а не лікарня.
Як це організовано у Славутичі
Літнім славутичанам, які залишилися без рідних поруч, особливо потрібні щоденна допомога й товариство. Славутич збудували після 1986 року для працівників ЧАЕС, і багато хто з тих, хто приїхав сюди молодими фахівцями, сьогодні став пенсіонером. Пансіонат у Славутичі чи поруч підбираємо так, щоб дорога з дому забирала 15–20 хвилин. Коли у Славутичі немає вільних місць, шукаємо у Києві, Вишгороді, Броварах чи передмістях столиці, ближче до дітей.
Часті запитання
Чи можна виходити в місто?
Так, самостійні мешканці можуть гуляти й виїжджати, попередивши персонал.
Чи буде нудно?
У пансіонаті багато занять і спілкування, а вільний час кожен проводить по-своєму.
Чи можна оформити дистанційно?
Так, договір і оплата — дистанційно.
Залиште заявку або зателефонуйте: відповімо на запитання, підберемо пансіонат у Славутичі і в разі термінової потреби організуємо заселення протягом доби.