Ірпінь пережив дуже багато, але знову зростає й відбудовується, а сюди переїжджають київські родини разом із літніми батьками. Самостійній людині важливо зберегти свободу: гуляти, коли хочеться, займатися улюбленою справою, приймати гостей. У доброму пансіонаті це можливо, а допомога приходить лише тоді, коли вона справді потрібна.

Як ми допомагаємо

  • гості й рідні в зручний час;
  • безпека вночі й під час тривог;
  • своя кімната з особистими речами;
  • готова їжа п’ять разів на день, прибирання, прання;
  • вільні прогулянки й вихід у місто за домовленістю;
  • заняття, гуртки, свята, кіно.

Як це влаштовано

Переїзд до пансіонату, поки людина ще бадьора, часто минає легше: вона сама обирає кімнату, заводить знайомих і звикає до нового місця без стресу.

Пансіонат для ходячих: де ми шукаємо варіанти

Прогулянки серед сосен Ірпеня доступні навіть тим, хто пересувається з ходунками чи в кріслі колісному. В Ірпені, Стоянці й Гореничах багато приватних будинків, де працюють невеликі заміські пансіонати. Пансіонат в Ірпені чи поруч підбираємо так, щоб дорога з дому забирала 15–20 хвилин. Якщо в Ірпені не виявиться відповідного місця, запропонуємо варіанти у Бучі, Ворзелі, Гостомелі, Стоянці чи Гореничах.

Часті запитання

Що як з часом знадобиться допомога?

Рівень догляду розшириться без переїзду.

Чи можна виходити в місто?

Так, самостійні мешканці можуть гуляти й виїжджати, попередивши персонал.

Скільки їхати до пансіонату?

Близько 15–20 хвилин: підбираємо варіант недалеко від вашого дому.

Вартість розрахуємо після знайомства зі станом близької людини, можлива оплата за пенсію. Зателефонуйте — підберемо варіант в Ірпені.