Ірпінь здавна називають «легенями Києва»: соснові ліси, річка, тихі вулиці, колись — дачі й санаторії. Самотність у старості — це не лише смуток. Людина, якій нема з ким поговорити, гірше їсть, менше рухається, забуває ліки, швидше втрачає пам’ять. Пансіонат повертає те, чого бракує найбільше: людей поруч і турботу щодня.
Як ми допомагаємо
- заняття за інтересами;
- можлива оплата за пенсію;
- спілкування з ровесниками щодня;
- спільні обіди, прогулянки, свята;
- допомога з документами й пенсією;
- нагляд медсестри й лікаря.
Як це влаштовано
Багато самотніх літніх людей переїжджають до пансіонату, ще бувши цілком самостійними, і зізнаються, що шкодують лише про одне — що не наважилися раніше.
Пансіонати в Ірпені і поруч
Прогулянки серед сосен Ірпеня доступні навіть тим, хто пересувається з ходунками чи в кріслі колісному. Ірпінь пережив дуже багато, але знову зростає й відбудовується, а сюди переїжджають київські родини разом із літніми батьками. Пансіонат в Ірпені чи поруч підбираємо так, щоб дорога з дому забирала 15–20 хвилин. Якщо в Ірпені не виявиться відповідного місця, запропонуємо варіанти у Бучі, Ворзелі, Гостомелі, Стоянці чи Гореничах.
Часті запитання
Чи можна звернутися самому?
Так, ми допоможемо самотній людині з усіма кроками.
Чи треба переоформлювати квартиру?
Ні, нерухомість залишається у власності людини.
Скільки їхати до пансіонату?
Близько 15–20 хвилин: підбираємо варіант недалеко від вашого дому.
Зателефонуйте нам або залиште заявку — розповімо подробиці, підберемо відповідний варіант в Ірпені і запросимо на безкоштовну екскурсію.