Бувають ситуації, коли лікарі кажуть, що вилікувати хворобу вже не можна. Онкологія на пізній стадії, тяжка серцева чи дихальна недостатність, термінальна стадія деменції, наслідки обширного інсульту. У цей момент змінюється сама мета: не перемогти хворобу, а зробити так, щоб людині не було боляче, страшно й самотньо, а її родина не залишилася без підтримки. Саме цим займається паліативна допомога. Ми підбираємо в Києві й передмістях приватний пансіонат із паліативним доглядом — хоспіс, де про людину дбають цілодобово, а рідні можуть бути поруч стільки, скільки потрібно.
Що таке хоспіс насправді
Багато хто боїться цього слова, уявляючи похмуре місце «для тих, хто помирає». Насправді добра паліативна допомога — це про життя, а не про смерть. Про те, щоб людина могла спокійно спати, їсти те, що хочеться, бачити рідних, слухати улюблену музику, сидіти біля вікна, а не лежати в болю й страху. Багато паліативних пацієнтів живуть місяцями, а часом і довше, і якість цього часу багато в чому залежить від догляду.
Державний хоспіс чи приватний пансіонат
У Києві працюють державні й комунальні паліативні відділення та хоспіси. Вони надають важливу допомогу, але місць не завжди вистачає, а умови бувають різні. Приватний пансіонат із паліативним доглядом — альтернатива для родин, яким важливі:
- окрема кімната, де рідні можуть перебувати довго й залишатися на ніч;
- невелика кількість пацієнтів на одну доглядальницю;
- можливість заселитися швидко, без тривалого очікування;
- індивідуальний підхід до харчування, режиму, побажань;
- домашня атмосфера замість лікарняної.
Ми не протиставляємо одне одному: інколи найкраще рішення — поєднати допомогу паліативної служби й догляд у пансіонаті.
Контроль болю й симптомів
Біль — головний страх паліативних пацієнтів і їхніх родин. Сьогодні більшість видів болю можна ефективно контролювати. Знеболення, зокрема сильнодійними препаратами, призначає лікар відповідно до вимог законодавства, а медсестра стежить, щоб ліки давали вчасно й не було «провалів». Ми регулярно оцінюємо біль — словами, за шкалою, а в тих, хто не може говорити, — за мімікою й поведінкою.
Окрім болю ми допомагаємо впоратися з іншими тяжкими симптомами:
- задишка — положення в ліжку, кисень, ліки за призначенням лікаря;
- нудота й відсутність апетиту — маленькі порції улюбленої їжі, препарати;
- закрепи, набряки, свербіж, сухість у роті;
- безсоння, тривога, неспокій;
- пролежні — профілактика й дбайливе лікування;
- слабкість — допомога в усьому, що людина вже не може зробити сама.
Догляд щодня
Доглядальниці й медсестра працюють цілодобово. Умивання, зміна білизни, догляд за шкірою й ротовою порожниною, допомога з їжею й питтям, зміна положення, догляд за стомами, катетерами, дренажами. Усе робиться дбайливо, без поспіху, з повагою до бажань людини: якщо вона не хоче їсти — не змушуємо, якщо хоче посидіти в кріслі біля вікна — допомагаємо.
Рідні поруч
У паліативному догляді ми не обмежуємо візитів. Рідні можуть приходити будь-коли й залишатися на ніч. Для нас родина — частина команди: ми пояснюємо, що відбувається, як змінюється стан, до чого готуватися. Психолог підтримує і пацієнта, і близьких. За бажанням запрошуємо священника.
Останні дні
Коли наближається кінець, ми говоримо про це з родиною чесно й дбайливо, щоб рідні встигли приїхати й попрощатися. Людина не залишається сама. Ми продовжуємо полегшувати симптоми, зволожуємо губи, змінюємо положення, тримаємо за руку. Після смерті допомагаємо родині з першими практичними кроками й підказуємо, до кого звернутися.
Кого ми приймаємо
- онкологічних пацієнтів на пізніх стадіях;
- людей із тяжкою серцевою, дихальною, нирковою недостатністю;
- із термінальною стадією деменції, хвороби Паркінсона, БАС;
- після обширного інсульту з несприятливим прогнозом;
- дуже ослаблених літніх людей, яким потрібен повний догляд.
Харчування
Індивідуально: те, що хочеться й можна. М’яка, протерта їжа, висококалорійні суміші, улюблені страви на прохання. Для тих, хто не може ковтати, — за рішенням лікаря й родини.
Безпека
Укриття, генератори — для роботи кисневих концентраторів і медичного обладнання, резервне опалення, запаси медикаментів. Під час тривоги персонал не залишає тяжкохворих без допомоги.
Де в Києві ми підбираємо пансіонат
У різних районах Києва й у передмістях — Ірпені, Бучі, Броварах, Вишневому, Боярці. Ураховуємо, де зручніше перебувати родині, яка часто приїжджатиме.
Перевезення
Забираємо тяжкохворих із дому й із лікарень Києва обладнаним транспортом, за потреби — з медсестрою.
Підтримка родини після втрати
Горе не закінчується в день похорону. Ми залишаємося на зв’язку з родиною, якщо їй потрібна підтримка, і можемо порекомендувати психолога, який спеціалізується на роботі з утратою. Багато рідних кажуть, що їм було важливо знати: останні тижні близької людини минули спокійно й без болю.
Коли варто звернутися
Часто родини телефонують надто пізно — коли сили вже вичерпано, а людина мучиться від болю вдома. Паліативну допомогу варто починати раніше: коли хвороба невиліковна, симптоми посилюються, а догляд удома вимагає дедалі більше часу й навичок. Ознаки, що час: часті виклики швидкої, неконтрольований біль, людина майже не встає, рідні не сплять ночами, з’явилися пролежні.
Вартість
Ціна залежить від стану й обсягу медичного догляду. Точну вартість розрахуємо після знайомства з документами. Можлива оплата за пенсію.
Як почати
Зателефонуйте — навіть якщо ви ще не впевнені, чи потрібен хоспіс. Лікар поговорить із вами, ознайомиться з виписками й чесно скаже, яка допомога допоможе найбільше. У терміновій ситуації організуємо заселення протягом доби.
Часті запитання
Чи буде людині боляче?
Наше головне завдання — контроль болю. Знеболення призначає лікар, медсестра стежить за його своєчасністю.
Чи можна бути поруч цілодобово?
Так, для паліативних пацієнтів ми не обмежуємо візитів.
Чи можна забрати людину додому?
Так, будь-коли, якщо родина так вирішить.
Зателефонуйте нам — підберемо хоспіс у Києві, де вашій близькій людині буде спокійно, а вам — не самотньо.