Деменція змінює не лише пам’ять людини, а й життя всієї родини. Спершу це дрібниці — забуті ключі, запитання, що повторюються. Потім — нічні блукання квартирою, спроби піти «додому», хоча людина й так удома, підозріливість, спалахи роздратування, нездатність самостійно поїсти чи помитися. У Києві, де рідні зайняті роботою, а квартири не пристосовані для безпечного життя людини з порушеннями пам’яті, догляд за близькою людиною з деменцією часто стає непосильним. Ми підбираємо пансіонат для людей із деменцією в Києві й передмістях — з урахуванням стадії хвороби, характеру й потреб вашої близької людини.
Який пансіонат потрібен на різних стадіях
Деменція розвивається поступово, і потреби людини змінюються. Ми підбираємо пансіонат з урахуванням того, що потрібно саме зараз, і того, що знадобиться за рік-два.
Рання стадія
Людина здебільшого самостійна, але забуває приймати ліки, плутається в грошах, може заблукати в незнайомому місці. Їй потрібні розпорядок, нагадування, контроль ліків, спілкування й розумова активність. Підходить пансіонат із закритою територією, але з атмосферою звичайного дому, де можна займатися улюбленими справами.
Середня стадія
З’являються труднощі із самообслуговуванням, орієнтацією в часі й просторі, поведінкові зміни: тривога, «синдром заходу сонця», бажання кудись піти. Потрібні постійний нагляд, допомога з гігієною й вдяганням, навчений персонал, який уміє заспокоїти без ліків.
Пізня стадія
Людина майже не говорить, потребує повного догляду, часто стає лежачою, з’являються труднощі з ковтанням. Потрібні догляд як за лежачим, профілактика пролежнів і пневмонії, дбайливе годування, увага й тепло.
Ми намагаємося підібрати пансіонат, де можна залишитися на всіх стадіях, щоб не перевозити людину з місця на місце — кожен переїзд для людини з деменцією — серйозний стрес.
Як влаштовано догляд за людьми з деменцією
- закрита охоронювана територія й безпечні маршрути для прогулянок;
- незмінний розпорядок дня, зрозумілий і передбачуваний;
- ті самі доглядальниці, до яких людина звикає;
- контроль приймання ліків, призначених неврологом чи психіатром;
- допомога з гігієною, вдяганням, їжею — рівно настільки, наскільки потрібно, щоб зберегти залишкові навички;
- когнітивні заняття: бесіди, пазли, сортування, малювання, музика, робота з фотографіями;
- терапія спогадами — люди з деменцією найдовше пам’ятають молодість;
- спокійна робота з тривогою, агресією, нічним неспокоєм без зайвих заспокійливих;
- контроль харчування й пиття — люди з деменцією часто забувають їсти й пити;
- нагляд за супутніми хворобами, які людина сама не може описати.
Чого ми не робимо
Ми не прив’язуємо людей до ліжка й не «заспокоюємо» сильними препаратами заради зручності персоналу. Ми не сперечаємося з людиною, коли вона каже, що їй треба на роботу чи до давно померлої мами, — натомість переключаємо увагу й підтримуємо. Ми не поводимося з дорослою людиною як із дитиною. Повага до особистості — основа нашого підходу.
Кого ми приймаємо
- людей із хворобою Альцгеймера;
- із судинною деменцією після інсультів;
- із деменцією з тільцями Леві, лобово-скроневою деменцією;
- із деменцією при хворобі Паркінсона;
- з вираженими порушеннями поведінки — після консультації лікаря;
- на будь-якій стадії, зокрема лежачих.
Медицина
Доглядальниці й медсестра працюють цілодобово. Лікар проводить огляди, співпрацює з неврологом і психіатром, стежить за тиском, цукром, серцем. Людям із деменцією важко сказати, що в них болить, тому персонал звертає увагу на непрямі ознаки: неспокій, відмову від їжі, зміну ходи.
Харчування
П’ятиразове домашнє харчування з урахуванням дієт. Їжа, яку зручно брати руками, яскравий посуд, допомога під час годування. Для тих, кому важко ковтати, — м’яка й протерта їжа.
Дозвілля
Прогулянки, гімнастика, музичні заняття, спів, малювання, робота з тканинами й крупами, прості домашні справи — складати серветки, поливати квіти. Свята, дні народження, відеодзвінки з рідними.
Безпека
Закрита територія, кнопки виклику, відеоспостереження в загальних зонах. Укриття, генератори, резервне опалення, запаси. Під час тривоги персонал спокійно супроводжує кожного — люди з деменцією можуть злякатися сирени й не розуміти, що відбувається.
Де в Києві ми підбираємо пансіонат
У будь-якому районі Києва — від Оболоні до Голосієва, від Святошина до Дарниці, — а також у передмістях: Ірпені, Бучі, Ворзелі, Вишневому, Броварах, Боярці. Для людей із деменцією ми радимо пансіонати із садом чи зеленим подвір’ям — прогулянки знижують тривожність.
Як підготувати переїзд
Не треба довго пояснювати людині з деменцією причину переїзду — вона може не запам’ятати й тривожитися знову й знову. Говоріть просто й спокійно. Візьміть знайомі речі: подушку, плед, фотографії, годинник, улюблену чашку. Розкажіть нам про звички, улюблені теми, про те, що лякає чи заспокоює. Перші два-три тижні — період адаптації: людина може сумувати й шукати дім. Це нормально, і персонал знає, як допомогти.
Юридичні питання
При деменції рано чи пізно постають питання про документи, пенсію, банківські картки, ухвалення рішень щодо лікування. Ми не надаємо юридичних консультацій, але радимо заздалегідь обговорити ці питання з юристом чи нотаріусом, поки людина ще може висловити свою волю. Це заощадить родині багато сил у майбутньому.
Вартість
Ціна залежить від типу номера, стадії хвороби й рівня догляду. Точну вартість розрахуємо після знайомства. Можлива оплата за пенсію.
Як почати
Зателефонуйте або залиште заявку. Розкажіть про близьку людину: діагноз, поведінка, звички. Ми підберемо пансіонат у зручному районі Києва й запросимо на безкоштовну екскурсію.
Часті запитання
Чи приймаєте людей, які намагаються піти з дому?
Так, територія закрита, а персонал знає, як працювати з такою поведінкою.
Як часто можна відвідувати?
У зручний час. Візити важливі на будь-якій стадії хвороби.
Чи даватимуть заспокійливі?
Лише за призначенням лікаря й лише тоді, коли це справді необхідно.
Зателефонуйте нам — підберемо пансіонат для людини з деменцією в Києві, де вашу близьку людину розумітимуть і берегтимуть.