Славутич збудували після 1986 року для працівників ЧАЕС, і багато хто з тих, хто приїхав сюди молодими фахівцями, сьогодні став пенсіонером. У самотніх літніх людей немає нікого, хто міг би щодня допомогти: принести продукти, викликати лікаря, помітити, що щось не так. Будинок-інтернат дає їм те, чого бракує найбільше, — турботу, безпеку й людей поруч.
Що входить
- безпека під час тривог і відключень;
- можлива оплата за пенсію;
- кімната, харчування п’ять разів на день, прибирання, прання;
- доглядальниці й медсестра поруч цілодобово;
- нагляд лікаря й контроль ліків;
- спілкування, прогулянки, свята, заняття.
Що важливо знати родині
Самотність у старості небезпечна не менше за хворобу: людина гірше їсть, забуває ліки, мало рухається. У будинку-інтернаті регулярне харчування, контроль здоров’я й спілкування з ровесниками швидко змінюють самопочуття.
Пансіонати у Славутичі і поруч
Інколи найкращий варіант для славутичанина — пансіонат ближче до дітей, у Києві чи передмістях; ми допоможемо з переїздом. Місто, колись повне молодих родин, поступово старіє, а діти перших славутичан живуть у Києві, Чернігові чи за кордоном. Пансіонат у Славутичі чи поруч підбираємо так, щоб дорога з дому забирала 15–20 хвилин. Якщо у Славутичі не виявиться відповідного місця, запропонуємо варіанти у Києві, Вишгороді, Броварах чи передмістях столиці, ближче до дітей.
Часті запитання
Чи допоможете з документами?
Так, підкажемо, які документи потрібні і як їх отримати.
Чи можна звернутися самому, без родичів?
Так, ми допоможемо самотній людині з усіма кроками.
Чи можна переїхати до пансіонату ближче до дітей?
Так, підберемо варіант у Києві чи передмістях і організуємо переїзд.
Зателефонуйте нам або залиште заявку — розповімо подробиці, підберемо відповідний варіант у Славутичі і запросимо на безкоштовну екскурсію.