Славутич збудували після 1986 року для працівників ЧАЕС, і багато хто з тих, хто приїхав сюди молодими фахівцями, сьогодні став пенсіонером. Втрата зору в літньому віці позбавляє багато чого: людина не може читати, готувати, розрізняти ліки, боїться виходити з дому. У пансіонаті ми створюємо середовище, де можна орієнтуватися на дотик і на слух, і допомагаємо з тим, що без зору зробити важко.
Що входить
- видача ліків медсестрою;
- супровід на прогулянках;
- допомога з їжею, одягом, гігієною;
- аудіокниги, радіо, читання вголос;
- кнопка виклику біля ліжка;
- консультації офтальмолога за потреби.
Що важливо знати родині
Головне завдання — безпека й самостійність: речі завжди на своїх місцях, меблі не переставляють, у коридорах немає перешкод, а доглядальниця підходить на перший виклик.
Пансіонати у Славутичі і поруч
Літнім славутичанам, які залишилися без рідних поруч, особливо потрібні щоденна допомога й товариство. Місто, колись повне молодих родин, поступово старіє, а діти перших славутичан живуть у Києві, Чернігові чи за кордоном. Пансіонат у Славутичі чи поруч підбираємо так, щоб дорога з дому забирала 15–20 хвилин. Якщо у Славутичі не виявиться відповідного місця, запропонуємо варіанти у Києві, Вишгороді, Броварах чи передмістях столиці, ближче до дітей.
Часті запитання
Чи читатимуть уголос?
Так, а також є аудіокниги й радіо.
Чи приймаєте повністю незрячих?
Так, персонал допомагає освоїтися й супроводжує за потреби.
Чи можна переїхати до пансіонату ближче до дітей?
Так, підберемо варіант у Києві чи передмістях і організуємо переїзд.
Зателефонуйте нам або залиште заявку — розповімо подробиці, підберемо відповідний варіант у Славутичі і запросимо на безкоштовну екскурсію.