Депресія в літньому віці — одна з найбільш недооцінених проблем. Її часто сприймають за «старечий характер», утому, лінощі чи деменцію, що починається. Людина перестає виходити з дому, відмовляється від улюблених занять, погано їсть і спить, скаржиться на біль то в серці, то в спині, каже, що «все набридло» і «навіщо я живу». Рідні сердяться, умовляють, водять лікарями, які не знаходять «нічого серйозного». А тим часом депресія — це хвороба, яка добре піддається допомозі, зокрема й у старості. Реабілітація при депресії в нашому пансіонаті поєднує фахову психологічну й медичну допомогу з тим, чого часто бракує вдома: структурою дня, рухом і людьми поруч.
Як виглядає депресія в літніх
На відміну від молодих, літні люди рідше говорять про смуток і пригніченість. Депресія в них частіше проявляється так:
- втрата інтересу до всього — до онуків, телевізора, дачі, спілкування;
- апатія, «немає сил ні на що», людина цілими днями лежить;
- порушення сну — особливо ранні пробудження о 4–5 ранку з важкими думками;
- зниження апетиту й схуднення;
- численні скарги на тіло — біль, слабкість, запаморочення, — за яких обстеження не знаходять відповідної причини;
- дратівливість, тривога, неспокій;
- проблеми з пам’яттю й концентрацією, які іноді сприймають за деменцію;
- думки про власну непотрібність, провину, про те, що краще було б померти.
Особливо важливо знати: у літніх, а серед них — у чоловіків, ризик суїциду при депресії вищий, ніж в інших вікових групах. Висловлювання про небажання жити ніколи не можна залишати без уваги.
Депресія чи деменція?
Порушення пам’яті й уваги при депресії інколи настільки виражені, що їх називають «псевдодеменцією». Відрізнити одне від іншого може лише фахівець, і це дуже важливо: на відміну від деменції, когнітивні порушення при депресії часто зменшуються, коли минає сама депресія. Нерідко бувають і поєднання — депресія в людини з початковою деменцією. Ми проводимо оцінку за участю психіатра й психолога, щоб допомога була правильною.
Чому виникає депресія в старості
Причин зазвичай кілька, і вони переплітаються:
- втрати — смерть чоловіка чи дружини, друзів, втрата здоров’я, соціальної ролі, дому;
- самотність та ізоляція;
- хронічні хвороби й біль;
- наслідки інсульту, хвороба Паркінсона, хвороби серця — вони самі по собі підвищують ризик депресії;
- побічні ефекти деяких ліків;
- зниження слуху й зору, що обмежує спілкування;
- тривалий стрес і пережиті травматичні події.
Що містить реабілітація
Оцінка стану
Психіатр і психолог оцінюють вираженість депресії за допомогою клінічної розмови й стандартних шкал для літніх, виключають інші причини симптомів — хвороби щитоподібної залози, анемію, дефіцит вітамінів, побічну дію ліків. Лікар переглядає препарати, які приймає людина.
Психологічна допомога
Регулярні зустрічі з психологом. Використовують методи з доведеною ефективністю для літніх: когнітивно-поведінкові техніки, терапію розв’язання проблем, роботу зі спогадами й життєвим досвідом. Психолог допомагає прожити горе, змінити безнадійні думки, знайти сенс і опору.
Поведінкова активація
Один із найдієвіших методів: депресія змушує відмовлятися від активності, а відсутність активності посилює депресію. Ми поступово й дбайливо повертаємо людину до занять, які приносять задоволення чи відчуття потрібності, — від короткої прогулянки до участі в спільній справі. Спершу через «не хочу», потім — із цікавістю.
Медикаментозне лікування
При помірній і тяжкій депресії психіатр може призначити антидепресанти. Для літніх їх добирають особливо ретельно, з урахуванням супутніх хвороб та інших ліків, починаючи з малих доз. Медсестра забезпечує регулярний прийом і стежить за побічними ефектами.
Режим дня й сон
Чіткий розпорядок, підйом в один і той самий час, денне світло й прогулянки вранці, обмеження денного сну, спокійний вечір. Нормалізація сну помітно покращує настрій.
Фізична активність
Ходьба, гімнастика, танці, скандинавська ходьба. Регулярні фізичні навантаження за ефектом при легкій і помірній депресії порівнянні з іншими методами лікування й посилюють їх дію.
Спілкування
У пансіонаті в людини знову з’являються співрозмовники. Ми м’яко залучаємо до групових занять — музики, творчості, розмов, ігор, — не змушуючи, але запрошуючи знову й знову.
Безпека
Для людей із депресією важливе безпечне середовище. Медсестра зберігає й видає ліки, персонал уважний до висловлювань і поведінки мешканця. Якщо з’являються тривожні ознаки — думки про смерть, прощальні розмови, роздавання речей, відмова від їжі й ліків, — одразу залучаються лікар і психолог, за потреби організовується консультація психіатра чи госпіталізація.
Участь родини
Близьким важливо розуміти, що депресія — не примха й не «поганий характер». Ми пояснюємо родині, що відбувається, як підтримувати, які слова допомагають, а які ранять. Відвідування, дзвінки, спільні прогулянки — важлива частина відновлення.
Строки й результати
Курс реабілітації при депресії — зазвичай 3–6 тижнів. Перші покращення — сон, апетит, інтерес до того, що відбувається, — часто з’являються через 2–3 тижні. Для стійкого результату важливо продовжувати лікування й активність і після курсу, тому ми даємо рекомендації родині й підтримуємо зв’язок.
Вартість
Вартість складається з проживання з доглядом і програми допомоги — консультацій психіатра й психолога, групових та індивідуальних занять. Ми розраховуємо її після первинної оцінки.
Часті запитання
Чи будуть «напихати» пігулками?
Ні. Медикаменти призначають лише за потреби, у мінімально ефективних дозах і завжди в поєднанні з іншими методами.
Чи допоможе це, якщо депресія триває роками?
Так. Навіть затяжна депресія часто піддається лікуванню, хоча може знадобитися більше часу.
Що як людина відмовляється їхати?
Ми можемо почати з консультації й знайомства, а рішення ухвалюється разом із нею.
Якщо ви бачите в близької людини ознаки депресії — зателефонуйте нам. Ми дбайливо розберемося в ситуації й підкажемо, чим можемо допомогти. Якщо людина говорить про небажання жити, не відкладайте — зверніться до лікаря одразу.