Хвороба Альцгеймера — найчастіша причина деменції в літніх людей. Вона розвивається повільно, роками, і проходить через кілька етапів, кожен із яких потребує свого підходу. Спершу людина забуває недавні події, але чудово пам’ятає дитинство. Потім втрачає орієнтацію, плутає близьких, перестає давати раду побуту. На пізніх стадіях утрачає мовлення й здатність до самообслуговування. Догляд за хворими на Альцгеймера — це довгий шлях, і в нашому пансіонаті ми готові пройти його разом із родиною від перших ознак до останніх днів.
Як розвивається хвороба Альцгеймера
В основі хвороби — поступова загибель нервових клітин, яка починається в ділянках мозку, що відповідають за пам’ять. Тому першим страждає запам’ятовування нового: людина не пам’ятає, що їла на сніданок, про що говорили вчора, ставить те саме запитання кілька разів за годину. Водночас події молодості вона пам’ятає яскраво й докладно — через це рідні довго не помічають проблеми.
Далі хвороба зачіпає інші функції: мовлення (важко дібрати слово), орієнтацію (губиться на знайомій вулиці), планування (не може приготувати звичну страву), впізнавання (плутає онуку з донькою). Змінюється характер: з’являються апатія чи, навпаки, дратівливість, підозріливість, переконаність, що речі «вкрали». Середня тривалість хвороби від появи перших симптомів — 8–10 років, але в кожної людини перебіг індивідуальний.
Ранні ознаки, на які варто зважати
- забування недавніх розмов і подій при добрій пам’яті на минуле;
- повторювані запитання й розповіді;
- труднощі з грошима, рахунками, розрахунками;
- втрата речей і звинувачення інших у крадіжці;
- труднощі з пошуком слів, заміна слів описами;
- плутанина з датами, порою року;
- втрата інтересу до улюблених занять;
- проблеми зі звичними діями — наприклад, людина забуває, як вмикати пральну машину.
Якщо ви помічаєте в близької людини кілька таких ознак, варто звернутися до невролога чи психіатра. Рання діагностика дає змогу розпочати терапію, яка може на певний час сповільнити прогресування симптомів, і підготуватися до майбутнього.
Лікування й медичний контроль
Повністю вилікувати хворобу Альцгеймера поки не можна, але існують препарати, які допомагають на певний час стабілізувати пам’ять і поведінку. Їх призначає лише лікар. У пансіонаті медсестра забезпечує точний прийом ліків за схемою — удома це одна з найчастіших проблем, адже людина з Альцгеймером легко пропускає пігулки або приймає їх двічі. Лікар спостерігає за ефектом і побічною дією, координує консультації невролога й психіатра. Ми також контролюємо супутні хвороби — тиск, цукор, роботу серця, — бо їх декомпенсація помітно погіршує когнітивні функції.
Догляд на ранній стадії: зберегти самостійність
На початковому етапі людина з Альцгеймером багато вміє й болісно переживає свою забудькуватість. Наше завдання — не позбавляти її самостійності, а м’яко підстраховувати. Допомагають:
- чіткий і сталий розпорядок дня;
- календарі, годинники з датою, списки справ, підписи на шафах;
- нагадування без докорів: «Ходімо на обід» замість «Ви знову забули про обід»;
- посильні заняття й відповідальність — людина має відчувати, що вона потрібна;
- спілкування з іншими мешканцями, підтримка інтересів.
Догляд на середній стадії: безпека й терпіння
На цій стадії з’являються блукання, тривога, порушення сну, труднощі з гігієною. Людина може шукати давно померлих батьків, збиратися «на роботу», не впізнавати свого відображення. Тут особливо важливі безпечна закрита територія, зрозуміла навігація, спокійний персонал. Ми не сперечаємося з реальністю людини, а входимо в неї: якщо мешканка збирається годувати дітей, можна запропонувати їй допомогти накрити на стіл. Гігієну проводимо дбайливо, у звичний для людини час, пояснюючи кожну дію.
Догляд на пізній стадії: комфорт і гідність
На пізніх стадіях хвороба Альцгеймера позбавляє людину мовлення, здатності ходити, а потім і ковтати. Догляд стає схожим на догляд за лежачим хворим: зміна положення, профілактика пролежнів і пневмонії, дбайливе годування загущеною їжею, ретельна гігієна. Але ми пам’ятаємо, що навіть без слів людина відчуває дотик, голос, музику, інтонацію. Доглядальниці розмовляють із підопічними, тримають за руку, вмикають улюблені мелодії. Паліативна допомога на останньому етапі спрямована на те, щоб людині не було боляче й страшно.
«Книга життя» — історія людини
Під час заселення ми просимо родину допомогти скласти «книгу життя» мешканця: де народився, ким працював, як звали дружину чи чоловіка й дітей, які пісні любив, чим пишався, чого боявся. Ця інформація — ключ до спілкування, коли пам’ять підводить. Якщо доглядальниця знає, що Микола Петрович сорок років пропрацював на заводі, вона може заговорити про верстати й побачити, як він оживає. Якщо знає, що Марія Іванівна боялася темряви, — залишить нічник.
Важливо подбати заздалегідь
Поки людина на ранній стадії й здатна ухвалювати рішення, родині варто обговорити з нею юридичні й медичні питання: оформити довіреність у нотаріуса, обговорити побажання щодо лікування в майбутньому, вирішити питання з майном. На пізніх стадіях це буде неможливо без судової процедури визнання недієздатності й призначення опікуна. Ми можемо підказати, до яких фахівців звернутися.
Підтримка родини
Близькі людей з Альцгеймером часто переживають «попереднє горе» — тугу за людиною, яка фізично поруч, але вже не та. Це важко, і про це треба говорити. Наш психолог працює з рідними, допомагає впоратися з почуттям провини й утомою. Ми розповідаємо, чого чекати на кожній стадії, і вчимо спілкуватися так, щоб зустрічі приносили тепло.
Вартість
Вартість догляду при хворобі Альцгеймера залежить від стадії та обсягу потрібного нагляду й допомоги. До ціни входять проживання на безпечній території, цілодобовий догляд, медичний нагляд, точний контроль прийому препаратів, харчування, когнітивні й дозвіллєві заняття. Консультації невролога й психіатра — за домовленістю.
Часті запитання
Чи приймаєте ви людей на ранній стадії?
Так. Багато родин обирають пансіонат заздалегідь, щоб людина звикла до нового місця, поки ще добре орієнтується.
Людина постійно хоче «додому». Що робити?
Це частий прояв хвороби. Ми працюємо з цим м’яко: відволікаємо, заспокоюємо, створюємо відчуття дому тут.
Чи можна зберегти зв’язок, якщо близька людина вже не впізнає рідних?
Так. Навіть без упізнавання людина відчуває тепло й турботу. Візити й далі важливі.
Зателефонуйте нам — розповімо, як ми доглядаємо людей із хворобою Альцгеймера на кожній стадії, і запросимо на екскурсію.